Дизайн також має природне затінення та відкритий вид на природу та річку. Концепція була створена, щоб відчувати себе як плавуча футуристична вілла, яка може відрізнятися від інших житлових вілл поруч із нею та створюватися з природою майже як художня картина.
Ця концепція сприймає архітектуру не просто як людську працю, а як міст, що з’єднує нас з іншими живими істотами та заплутаною мережею природних систем, бездоганно інтегруючи різноманітні організми, такі як птахи, комахи та рослини, у нову цілісну екосистему.
Комплекс використовує приховану потужність підводних припливів, перетворюючи її на чисте та відновлюване джерело електроенергії, збирає дощову воду для основних потреб і використовує системи очищення стічних вод, адаптуючись до мінливих умов навколишнього середовища та обмежень.
Ця парадигма не тільки збільшує міське біорізноманіття та зменшує забруднення повітря, але й перетворює комплекс на оазис виробництва кисню та поглинання вуглекислого газу, покращуючи якість життя для всіх мешканців – як людей, так і нелюдей.
Цей водний заповідник також розгортається як платформа для наукових досліджень і освіти, потужний інструмент збереження.
Коли хвилі пестять береги, припливи інновацій зливаються з м’якими ритмами природи, завершуючись трансформаційним обміном, який охоплює вододіл між міським середовищем, різноманітними організмами та пишністю океанів – образ потенційного майбутнього, де співіснування знаходить своє місце.